В день рождения поэта в доме у 90-летней Матроны Шоно до сих пор устраивают посиделки с песнями и вышиванием. Потускневшая и изрядно побитая шашелем Казанская икона Божией Матери имеет богатую историю. Но семейство Шоно из села Супруновка Полтавского района знает только то, как она попала к ним.
Гармонійне життя бджолиної сім'ї – це, перш за все, – надзвичайна працездатність. Немалої працездатності вимагає й чи-то захоплення, чи-то покликання – «пасічник». Ось біля своїх бджілок ходить супрунівський бджоляр Михайло Приходько.
- Завдяки продажу землі несільськогосподарського призначення у 2008 році нам надійшло близько 7 мільйонів гривень, – говорить він. – Зараз завершуємо освоювати ці кошти. Завдяки їм викупили в ПАТ "Укрнафта" Будинок культури, який перебував у занедбаному стані, й зараз наводимо там лад. Незабаром зможемо організовувати вечори відпочинку, секції різноманітних гуртків, щоб збагатити дозвілля наших дітей.
З 1978 по 1980 рік у супрунівській школі вчителем математики працював Віктор Лагно - український вчений, математик, доктор фізико-математичних наук, професор, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри математичного аналізу та інформатики Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка.
Лише роки минають, а проблеми залишаються незмінними. Проблеми батьків і дітей, несправедливості у суспільстві, бюрократизму, пияцтва… Останнє лихо він намагався винищити словом у дитячому колективі назавжди.
Історія не зберегла ім’я засновника невеличкого хутірця під Полтавою – козака Супруна. Нічого невідомо про його життя. Залишаються лише здогадки. Про те, що міг бути він бравим козарлюгою, який бився з турками чи ляхами, а потім розпочав тихенько доживати віку свого поблизу Полтави. Чи, можливо, був заможним козаком, чимось торгував і вирішив для своїх нащадків Супрунів збудувати по куреню. Але куреня ставало мало, бо не всі туди вміщалися. Доводилось споруджувати більше хат-мазанок. Так і виростало село.
Борис Миколайович Мартос 27 лютого 1914 року взяв участь у підготовчих зборах із заснування сільськогосподарського кооперативу – «Машинного товариства» у с. Супрунівка.
Невипадково назва однієї вулиці селища Супрунівки носить ім’я Анатолія Васильовича Луначарського - основоположника пролетарської літератури, радянського державного діяча, видатного політика. Адже його батько, Василь Федорович Луначарський, володів невеликим маєтком у селі Супрунівка Полтавської губернії.
Як відомо, на світі є 9 муз. До Даринки Верхоли, дівчинки із Супрунівки Полтавського району прилітає муза третя - покровителька ліричної поезії. Чому саме третя? Можливо, це число пов'язане з днем її народження.
– Я хотів би нагадати відомий постулат, що влада – це кошти і кадри. Та якщо з кадрами ситуація у нас більш-менш сприятлива, то коштів, на жаль, обмаль. Бюджети сільських рад – це бюджети проїдання, а не розвитку. Про який соціально-економічний розвиток села можна говорити, не маючи фінансової основи?
