Гармонійне життя бджолиної сім'ї – це, перш за все, – надзвичайна працездатність. Немалої працездатності вимагає й чи-то захоплення, чи-то покликання – «пасічник». Ось біля своїх бджілок ходить супрунівський бджоляр Михайло Приходько. Йому 73, з бджолами вже 44 роки. Незважаючи на свій вік, ще й досі кочує – возить вулики на медозбірні місця. Для цього свого часу облаштував спеціальний фургон, вмонтувавши туди вулики. Михайло Приходько розпалює свій димар – обов'язковий атрибут оглядин пасіки, підіймає кришку вулика. Розповідає: "Теплого Олекси не дожидався, відкрив вулики після зимівлі раніше – коли сонечко на весну повернуло. Чим раніше, тим краще. Тому що вони облетяться і вже починають підкормку краще брати, і йде розвиток краще".
Із бджолами завше була пов'язана величезна кількість міфів і легенд. Так, на думку стародавніх єгиптян, душа померлого покидала людину у вигляді бджоли. Грецьку богиню Артеміду, покровительку тварин і полювання, часто зображали бджілкою. На деяких найдавніших монетах світу була зображена саме ця комаха. У давніх слов'ян бджола символізувала кохання, бо поєднувала в собі «солод меду і гіркоту жала». У найдавніших міфологічних уявленнях українського народу вона виступала як провісниця весни, а з нею – і родючості. Був овіяний певною містикою і образ пасічника.
Михайло Приходько говорить: "Я й сам по собі відчуваю, й читав, що раніше, хто займався бджолами, це якісь були колдуни. Які лізли до бджіл, хоч вони жалили, а вони роблять біля них і не бояться".
Мова бджолиних «танців», говорять дослідники, відзначається високою досконалістю та умовністю. Ті, хто має пасіку, як правило, непогано розуміються на бджолиних звичках та потребах. Однак і їм, буває, дістається. Хоча, зазвичай, пасічники не бояться бджолиних жал. Михайло Приходько не може й згадати, скільки таких найбільше отримав за один раз: "Ну я не можу визначити, але багато жалило, може, десятка 2 чи 3". Жало – ось причина, через яку багато хто з нас – тих, хто не має тісного контакту з бджолами, побоюється чи навіть недолюблює цю невеличку комаху.
"Мій тато - також бджоляр - ще в моєму дитинстві говорив: бджіл не треба боятися, до них треба йти без агресії та неприродніх запахів, які могли б їх роздратувати. А от продукт, який бджоли виготовляють, – мед – полюбляють, переважно, всі. Акацієвий, квітковий, липовий, гречаний – дехто їсть будь-який, дехто надає перевагу певному сорту. У сім'ях бджолярів, як правило, мед люблять всі, - розповідає Михайло Приходько. -Люблять, звичайно, люблять. Всі люблять, всі їдять, всі кажуть «смачний»".
Мед поважають ще й за його лікувальні властивості. А ще – за великий спектр різноманітних страв та напоїв, які неможливо уявити без меду. Серед них – медовуха – напій українських козаків.
Уривок з відеоматеріалу Юлії Лис, студія "Місто".
| 
