На акцію до Велодня, 25 травня 2013 року, у Полтаву приїхали і декілька веломобілістів. Серед них - супрунівець Віталій Лєміжанський.
Віталій Лєміжанський з дружиною на веломобілі
- Цей веломобіль я зробив сам 13 років тому. Працював над ним рік. А перейнявся ним у головного веломобіліста Полтави Володимира Мазурчака. Тепер у теплий сезон ми щотижня з дружиною їздимо ним на дачу. Адже живемо у Супрунівці, а дача - в Кобищанах, - розповів Віталій Лєміжанський, який приїхав із дружиною.
Із повідомлення Юлії Корж "У Полтаві на акцію до Велодня приєднались веломобілісти".
Про те, що веломобільний рух у Полтаві досить непогано розвинутий і має десятилітні традиції, можна дізнатися, завітавши до обійстя Віталія Леміжанського у приміському селищі Супрунівка.
Ветеран веломобільного руху створив своєрідний імпровізований куточок-музей, де зібрано чимало фотографій, літератури, вимпелів, емблем тощо, які розповідають про становлення та розвиток веломобільного руху на Полтавщині. На його подвір’ї стоять кілька сконструйованих і власноруч складених веломобілів оригінальної конструкції. Пробіг кожного з них — 10—12 тисяч кілометрів. 21 вересня 2013 року він приймав у себе друзів та однодумців — полтавських веломобілістів. Ще у далеких 80-х роках ці чоловіки, на скронях більшості з яких уже просіялася сивина, створили своє об’єднання, яким відтоді беззмінно керує по-лтавський інженер і конструктор Володимир Мазурчак, у минулому велогонщик, майстер спорту СРСР. Після завершення спортивної кар’є-ри в 70-х роках він захопився конструюванням та складанням веломобілів. Головним завданням, яке полтавець тоді поставив перед собою, була розробка веломобіля, так би мовити, для повсякденного використання. Через кілька років він таки склав оригінальний та практичний за технічним рішенням триколісний веломобіль «Велотрон». Принципова відмінність новинки конструктора від інших веломобілів полягала в тому, що його машина мала не задній, а передній привід. Новинка отримала за оригінальне технічне рішення спеціальний приз на фестивалі веломобілів у литовському місті Шауляй. Збори веломобілістів у Супрунівці викликали щиру цікавість тамтешніх жителів, котрі з подивом спостерігали за тим, як до воріт будинку Віталія Леміжанського, що на вулиці Леніна, під’їжджали веломобілі. Або їх привозили на дахах легковиків. Рукотворні технічні дива з трьома або чотирма колесами привертали увагу як своїм незвичним дизайном, так і технічними рішеннями. Приміром, свою останню модель веломобіля колегам демонстрував Віталій Семіохін. 40-річний полтавець уже кілька років поспіль захоплюється розробкою та складанням веломобілів. До Супрунівки з Полтави він приїхав на новому веломобілі, який викликав непідробний інтерес членів об’єднання. Новинка не лише сяяла яскравими фарбами, але й вирізнялася оригінальними технічними рішеннями. Його веломобіль має надійні дискові гальма на всіх чотирьох колесах, 21 швидкісну передачу, його передня підвіска «грає» завдяки пружинним амортизаторам, а задні колеса не «стрибають» на вибоїнах, бо теж мають амортизатори. Але вже гумові. Довгий ланцюг, який передає обертовий рух від педалей на задні колеса, схований всередину труби. Для комфорту водія новинка обладнана двома музичними колонками, звуковим сигналом, покажчиками поворотів тощо. Важить чотириколісний веломобіль 60 кг і може розганятися до
15—20 км/год. Все залежить від можливостей того, хто крутить педалі.
Зі статті Олександра Брусенського "Їхнє хобі - веломобілі".
| 
