 Багатьом із нас псують настрій невідремонтовані, обписані непристойними словами під’їзди власних будинків. Жителя робітничого селища Супрунівка, що недалеко від Полтави, це теж дратувало. Доки не взявся вирішити цю проблему — він розписав під’їзд вражаючими картинами. «Терпіти не можу, коли брудно і порожньо, — говорить колишній слюсар. — З першого ж дня, щойно ми поселилися у квартирі, почали боротися за власний під’їзд. У ньому не робили ремонту і практично не прибирали шістнадцять років. У нас же як: хто винен у тому, що під’їзд незатишний? ЖЕК, сільська рада, сусіди, підлітки, хто завгодно. Отож ми з жінкою і засукали рукави. Коли з кожної квартири збирали по 230 гривень на ремонт, жоден із мешканців не був проти. Навпаки, раділи, що нарешті зможемо навести порядок у власному домі». Картини Гординський намалював прямо на сирій штукатурці. Оправлені в рамку роботи, здається, висять уздовж стіни. Але це ілюзія. Картину зняти неможливо. Вона висітиме, допоки стоятиме будинок. Сьогодні в під’їзд на вулиці Леніна, 18 люди спеціально приходять подивитися виставку Бориса Гординського. Борис Володимирович удавано сердиться, мовляв, грязюки наносять у під’їзд. Адже художник сам зголосився в під’їзді і прибирати. Не довірив сусідам. Але й це тільки приказка. Справжня казка попереду. Борис Володимирович майже нічого не бачить. Каже, й сам дивується, як малює. Зір він утратив після четвертого інфаркту. Неймовірна історія, яку можуть і зараз підтвердити в кардіологічному відділенні Полтавської обласної лікарні ім. Скліфосовського. З очима Борис Володимирович за життя чимало мучився. Зараз бачить одним оком, та й то ледве-ледве. Усі турботи лягли на плечі дружини Світлани Василівни. У подружжя семеро дітей і чотирнадцять онуків. Борис Васильович говорить, що дружина завжди підтримує його у творчості. Гординський ніколи не мав спеціальної художньої освіти. Його професія — слюсар-сантехнік. Останні 35 років працював у заводському житлово-комунальному відділі. Працюючи на кількох роботах, Борис Гординський встигав займатися народними танцями в хореографічному ансамблі «Світанок» при полтавському Будинку культури залізничників. У складі хореографічного колективу виступав на сценах десятків міст, бував за кордоном. Народному ансамблю «Світанок» чоловік віддав 41 рік життя. Ще й спортом встигав займатися. Досяг звання кандидата в майстри спорту. Думаю, неспроста Бог після четвертого інфаркту залишив Бориса Гординського на цьому світі. Мабуть, сам Всевишній хоче, щоб людина якомога більше прекрасного залишила на землі. Анатолій НЕДАВНІЙ, Полтава. ФОТО АВТОРА
| 
