Нещодавно були віднайдені відомості про те, що козаки Супрунівської волості 29 червня 1831 року розпочали формування козацьких полків. В історичному документі (це губернські повітові документи Полтавської і Чернігівської губерній з формування малоросійських козацьких полків легкої кавалерії) міститься список усіх бажаючих боронити рідний край від загарбників. До речі, у ньому згадуються знайомі прізвища сьогоднішніх супрунівців.
У цьому матеріалі розміщена "весела історія", яка трапилась з одним жителем Супрунівської волості - Миколою Гуржієм з хутора Полузір'я. Чоловік, нібито побачив у своїй хаті чортів, які одного разу поселились у його домівці і залишились там жити. Читайте подробиці події, яка відбулася 1914 року (опублікована 1 квітня (19 березня) 1914 р. у журналі "Русское слово").
За легендою, козаки із навколишніх сіл (Супрунівки, Івашок, Говтвянчика) приходили до гарних ставків, щоб порибалити. За красу і мальовничість тих водоймищ вусаті лицарі назвали ті місця «милими». Звідси і назва села – «Мильці».
Найімовірніше, що ще до полкового устрою козак Івашко в мальовничому місці неподалік від Полтави заснував свій хутір. Кількадесятинна галявина, обрамлена гаями та перелісками, з нешироким вибалком, на дні якого струмував джерельний потічок, справді була в усьому зручна й вигідна для поселення. Відомості про те, звідки сюди прибув і ким був першозасновник цього хутора, у вирі часів загубились.
Розпочинаємо серію публікацій про виникнення сіл, які підпорядковані Супрунівській сільській раді (с. Супрунівка, с. Говтвянчик, с. Івашки, с.Мильці, с. Шостаки). У довідці міститься етимологія назви села Шостаки, історія цього населеного пункта поблизу Супрунівки.
У перелюбі було звинувачено Уласа Козубенка, справу якого слухали 2 березня. Улас нібито звабив і підговорив утікати мешканку м. Полтави, удову Домаху Браїлчиху, в якої служив шинкарем. Коханців затримали в с. Cупрунівці вночі 18 січня.
Весело жилося супрунівцям у 18 столітті. Прочитавши збережені кримінальні справи тогочасного Полтавського гродського суду, можемо відтворити у своїй уяві ті давні історії. У цьому матеріалі розміщена справа про побиття чи «окровавленіе» капрала під час бійки. Трапилася ця подія увечері 17 квітня в шинку села Cупрунівки. Місцеві козаки, Іван Нечитайленко, Григорій Власенко й Антон Швець, прийшли туди випити горілки, зчинили шум та розбудили невідомого капрала, який спав на ліжку.
Публікуємо маловідомий історичний документ "Устав Общества Потребителей села Милец, Супруновской волости, Полтавской губернии и уезда" (Полтава, 1911 р.). Для тих, хто цікавиться минулим. Файл розміщений у PDF форматі. Висловлюємо подяку розробнику сайта "Нижегородская земля и Полтавщина. Сайт о родине и родителях" за можливість вільно користуватися старовинними джерелами.
Точну кількість загиблих у роки Великої Вітчизняної війни, напевно, ніколи не встановлять. Проте, хоча б ідентифікувати по максимуму загиблих – це обов’язок сучасників, вважають у Супрунівці Полтавського району.
