Як жили колись

Село засноване в 1-й половині 17 ст. З 1716 року Супрунівка - власність полтавського полкового писаря Григорія Богаєвського (віддано йому гетьманом Г. Скоропадським). З 1721 року входило до складу Другої Полтавської сотні Полтавського полку. Село було переважно козацьким. У Супрунівці налічувалося 20 кінних козаків, 19 тяглих, 21 піший. Населення займалося в основному землеробством, а також бджільництвом та вирощуванням тютюну. Пізніше частина населення почала займатися відхожими промислами.

На 1787 р. в казенному селі Супрунівці мешкало 593 чоловіки і 582 жінки. Для порівняння: у сусідньому селі Івашки на цей рік налічувався 841 чоловік і 786 жінок, а у Шостаках - 145 чоловіків і 142 жінки (За даними книги: Православна церква на півдні України (1775-1781) / Упорядник І. Лиман // Джерела з історії Південної України. Том 4. - Запоріжжя: РА "Тандем-У", 2004. - 560 с.).

1859 року у Супрунівці Полтавського повіту налічувалося 207 дворів, 1068 жителів. У селі був вітряний млин. Діяли Богоявленська церква (дерев'яна, 1743; нову побудовано 1899), бібліотека (при церкві), богадільня.

Cупрунівка і довколишні села у 1857 році

За даними 1900 року у Супрунівці Супрунівської волості Полтавського повіту - 282 двори, 1597 жителів. Старшинами волості були: у 1900 році - селянин Петро Андрійович Тригуб, у 1904 р. - козак Михайло Назарович Городчанин, 1913 року її очолював козак Степан Григорович Тулутій, 1915 року Павло Степанович Житник. Була створена сільська козацька громада. Відкрито народне училище з річним терміном навчання (1876), діяли міністерська та церковнопарафіяльна школи. Жителі села, які працювали на підприємствах Полтави, брали участь у революційних подіях 1905-1907 років. Активні учасники цих подій Л. Н. Панченко та Д. О. Харитоненко були заарештовані і кинуті до в'язниці.

Радянську владу проголошено в січні 1918 р. Було створено ревком на чолі з Д. О. Харитоненком, земельний комітет, який займався розподілом землі. 1920 р. у селі відкрито семирічну школу. З 7.03. 1923 р. до 30.09. 1925 р. Супрунівка - центр Супрунівського району Полтавського округу. Утворений він був з Абазівської, Супрунівської і Тахтаулівської волостей Полтавського повіту. До нього входили 10 сільрад з населенням 43 456 чол. і площею 417 квадратних верст. 1925 р. райцентр із Супрунівки перенесено до Полтави. 1926 р. у Супрунівці, яка була центром сільради Полтавського району Полтавського округу, - 367 господарств, 1697 жителів. У тому ж році створено садово-городницьке товариство. 1928 року організована с.-г. артіль "Нове село", згодом ще дві - "Нове життя" і "Новий побут". У 1930 р. с.-г. артілі села були об'єднані в один колгосп "Нове село". 2 вересня 1930 року Супрунівку Полтавського району підпорядковано Полтавській міській Раді.

З книги "Історія міст і сіл УРСР. Полтавська область. - К.: УРЕ ім. М.П. Бажана, 1967. - С. 849" дізнаємось, що в селі існував колгосп "Перемога", центральна садиба якого містилася в селі, мала 3863 га земельних угідь. Спеціалізовувався колгосп на відгодівлі великої рогатої худоби та свиней. В землеробстві велику роль відігравало садівництво. Було 4 млини, олійниця, пилорама. Крім того, у вище названій енциклопедії зазначено, що у Супрунівці - лікарня на 25 ліжок, середня школа, бібліотека, історико-краєзнавчий музей, клуб.

У роки німецько-фашистської окупації (18.09. 1941 - 23.09. 1943) гітлерівцями із Супрунівки і сіл, підпорядкованих сільраді, вивезено на примусові роботи до Німеччини 123 чол., закатовано 9 чол.

У 1958 році в Супрунівці встановлено пам'ятник воїнам-односельцям, які полягли на фронтах Великої Вітчизняної війни.