Супрунівка — село з багатою історією. Засноване воно було ще в першій половині XVII століття козаком Супруном, від імені якого й дістало назву. Мешканцям села довелося й у революційних подіях початку минулого століття брати участь, і колективізацію пережити, і німецько-фашистську окупацію...
Володимир Богатир і Петро Ворона вітають селян зі святом
Звичайно, й свята у селі були. Наприклад, щороку відмічали обжинки. Не обходиться без святкування Дня молоді, Дня Конституції тощо. А от власне День села у цьому році відмітили вперше. Дату для цього вибрали не випадкову.
— Ми приурочили це свято до Дня незалежності. До того ж, кінець серпня — це час, коли вже завершені жнива, можна підвести певні підсумки року, — пояснює сільський голова Супрунівки Володимир Богатир.
Лотерейні квитки розкуповували охоче
Він переконаний, що подібні свята людям потрібні. Адже буває, що живуть селяни по сусідству, нібито й бачать одне одного щодня, вітаються, а по-справжньому поспілкуватися ніколи за різними справами. Тож День села — можливість разом провести час, згадати старих друзів.
На свято зібралося багато народу
Для того, щоб спілкування проходило цікавіше, селянам запропонували і урочистості, і розваги. Так, зі святом усіх привітали сільський голова Володимир Богатир і заступник голови Полтавської обласної ради Петро Ворона. Активним челнам громади вручили грамоти. Відмітили й кращих спортсменів, адже спорт у Супрунівці поважають, і її футболісти відомі в районі своїми здобутками. А потім розпочався концерт. На майданчику перед Будинком культури виступали й найменьшенькі сельчани — вихованці місцевого дитячого садочка, і шкільні таланти, й бадьорі співучі пенсіонери.
Супрунівське Містечко майстрів
Організатори постаралися, щоб не нудьгували люди різноманітних уподобань. Були цього дня спортивні турніри й атракціони для малечі, і шашлики та і мед, і вироби майстрів народних ремесел. Чи не найбільший попит мала лотерея. Розігрували в ній різні сувеніри на згадку, господарчі дрібнички, продукти харчування, а головним призом було порося — тварина для українського села незамінна. А ввечері, звісно, всі могли й потанцювати.
Футбольний турнір, присвячений Дню села
Щоб організувати це дійство, довелося потрудитися багатьом людям. І не тільки безпосередньо перед святом. Наприклад, щоб у Супрунівці було місце для таких свят, відстояли Будинок культури. Колись сільська рада відмовилася брати його на свій баланс, тож дістався він одній комерційній структурі. А та виставила споруду на продаж — за мільйон гривень. Тоді багато хто боявся, що куплять будинок чужі люди й зроблять із нього черговий осередок пияцтва. Але покупців на таку ціну не знайшлося, а потім новий склад сільради на чолі з Володимиром Богатирем заходився повертати Будинок культури у власність громади. Зрештою, викупили його за 100 тисяч гривень. Тепер тут є штатні працівники, які в тому числі й свята організовують. Частково доведені до ладу приміщення. Зараз триває розроблення проекту реконструкції будинку, є кошти й на її проведення. Отже, сьогоднішнє свято відбулося вже на майдані перед Будинком культури й за активної участі в організації заходу його колективу. А коштами, призами для лотереї допомогли спонсори, які живуть або мають бізнес у Супрунівці.
Пасічники пропонували на святі мед
— День села — це як храмове свято. Воно повинне об’єднувати громаду, — переконаний сільський голова.
Ганна КОЗЕЛЬСЬКА, «Полтавщина»
Посилання: www.poltava.pl.ua
